У фільму Рідлі Скотта "Той, що біжить по лезу" 1982 року, як і у багатьох кіношедеврів, наприклад, першого "Хрещеного батька", був важкий старт.
Після першого, ще службового перегляду The Godfather боси кіностудії Paramount Pictures схопилися за голову – мовляв, що це за гангстерський фільм такий, половина дії якого відбувається у напівтемних кадрах?
Хто його дивитиметься? Однак, як відомо, у результаті "Хрещений батько" вважається одним із найкращих фільмів в історії кіно.
Читать на lenta.ua